1771 – 1772

Отримано перший чавун в Устроні.

близько 1823 p.

Через десять років після заснування металургійного заводу його виробництво склало близько 210 тонн заліза, що становило майже 40% тодішньої продукції металургії всієї Австрійської Сілезії.

1906 p.

Компанію Komora Cieszyńska, яка тоді володіла усією металургійною промисловістю і мала одноосібну форму власності, було перетворено на акціонерне товариство «Австрійське гірничо-металургійне товариство».

1912 p.

Решту устронських заводів разом з майном було продано віденському акціонерному товариству «Brevillier – Urban», яке в міжвоєнний період працювало під назвою «Австрійське акціонерне товариство – Акціонерне товариство

для Фабрики болтів i кованих виробів Бревільєр С-ка, A. Урбан та сини в Устроні». Було відновлено виробництво для сільського господарства та залізниці, а під час Першої світової війни почалося виробництво зброї для армії.

У тридцятих роках ХХ століття кузня розпочала виробництво лещат, печей-буржуйок, машин та поковок для автомобільної промисловості. Для кування використовувалися пружинні молоти та молоти з дошкою, що приводились в рух за допомогою трансмісії.

1928 – 1939 роки

Були застосовані перші штампувальні молоти. Під час Другої світової війни завод був захоплений німецькою компанією Volkswagenwerk (1941 рік). За планами нових власників заводу він мав стати однією з найбільших кузень Європи.

1946 p.

На заводі був виготовлений прототип двигуна для польського мотоцикла «Sokół».

1947 p.

Прийнято рішення передати підприємство у власність держави, воно отримало назву «Державне підприємство Kuźnia Ustroń». Зростання попиту на поковки, а також турбота про збереження курортного характеру міста Устронь вплинули на рішення більше не розширювати завод у місті.

1968 p.

Уведено в експлуатацію новий завод у Скочуві.

1970 p.

Заводи в Скочуві та Устроні були включені до заводу механічного обладнання «Polmo».

1972 p.

Заводи об’єднання Polmo, включаючи кузні в Устроні та Скочуві, були перетворені на «Фабрику малолітражних автомобілів» (ФМА) у Бельсько-Бялій, яка на базі ліцензії FIAT випускала автомобіль Fiat 126 p. З цього часу обидві кузні працювали як «ФМА Підприємство № 3» (Устронь) та «ФМА Підприємство № 4» (Скочув) з головним офісом у Скочуві.

1990 p.

Державне підприємство «Фабрика малолітражних автомобілів» було перетворено на Державне акціонерне товариство.

1992 p.

Значна частина Фабрики малолітражних автомобілів S.A. була передана в натуральній формі новоствореній компанії «Fiat Auto Poland». З решти майна ФМА (включаючи також заводи в Устроні та Скочуві) було створено державне товариство під назвою «Акціонерне товариство ФМА Завод різних виробів» (FSM Wytwórnia Wyrobów Różnych S.A. – FSM WWR S.A ).

1995 p.

Ковальські підприємства отримали організаційну незалежність та статус юридичної особи – була створена комерційна компанія під назвою «Zakłady Kuźnicze Spółka z o.o.» (ТОВ «Ковальські підприємства») зі штаб-квартирою в Скочуві, до складу якої увійшли два виробничі підприємства: в Устроні та Скочуві.

2002 p.

Почалася процедура приватизації FSM WWR S.A – продаж акцій компанії Zakłady Kuźnicze шляхом публічної пропозиції.

2004 p.

FSM WWR S.A продало 100% акцій компанії Zakłady Kuźnicze компанії Kuźnia Polska Sp. z o.o. (ТОВ «Кузня Польська»).

2004 p.

Відбулося об’єднання компаній Kuźnia Polska Sp. z o.o (компанія поглинач) та Zakłady Kuźnicze Sp. z o.o. (поглинена компанія).

2008 p.

Компанію Kuźnia Polska Sp. z o.o. було перетворено на компанію Kuźnia Polska Spółka Akcyjna (АТ «Кузня Польська»).

2015 p.

Компанія Kuźnia Polska S.A. була придбана фінансовою групою Zetkama, що котирується на фондовій біржі, www.zetkamagroup.pl

2023 p.

1 червня 2023 року KUŹNIA POLSKA SA приймає MCS Sp. z o. o. в Жорах, яка змінює назву на Kuźnia Polska Branch Żory